Одразу за оприлюдненням вмісту поштової скриньки співробітниці «міністерства інформації ДНР» Тетяни Єгорової сайт «ОРДІЛО», що контролюється представниками волонтерської організації «Миротворець», оприлюднив зламану поштову скриньку російського журналіста Леоніда Муравйова. Муравйов був висланий з України в березні 2015-го року Службою безпеки України. Попри це, він, можливо, продовжував тісне співробітництво зі своєю колегою Марією Столяровою, яка працювала на телеканалі «Інтер» у НІСі (на фото). Якщо, принаймні, припустити, що листи зі зламаних скриньок відповідають дійсності, деякі  свідоцтва чому вже наводив«ДМ».

Інформація про те, що громадянка Росії Марія Столярова виконує обов’язки екс-креативного продюсера  телепередачі «Подробности недели», стала відома 1 грудня 2014 року. Не виключено, що матеріали стосовно Столярової вже в той час почали накопичуватися в СБУ, однак видимих причин реалізувати їх не було, оскільки існував досить високий ризик звинувачення у «наступі на свободу слова».

З дампу поштової скриньки російського журналіста Леоніда Муравйова видно, що посилання на свої репортажі з окупованих територій, які він знімав для російського «5 каналу», він направив на адресу Марії Столярової ще 24-го червня 2014 року, імовірно, для підтвердження свого професійного рівня.

Як і Марія Столярова, читачі можуть гідно оцінити «професійну» роботу Леоніда Муравйова в ході висвітлення початку жорстокого гарячого конфлікту на Донбасі, яка в повній мірі відповідає стандартам класичних російських медіа.

Відносини Столярової з Муравйовим були досить близькими. Часто вони обговорювали в листуванні і приватні питання. За деякими даними, Столярова навіть залишила Муравйову та його нареченій квартиру в Москві на час своєї роботи в Києві. У деяких листах Столярова називає Муравйова – «милий».

Ще 7 лютого 2015 року Муравйов знімає відео обміну полоненими, та відправляє їх співробітнику російського 5-го каналу Олексію Панасевичу.

А вже 18 лютого 2015 року він купує авіаквиток до Києва, про що повідомляє Марію Столярову. Тодішній креативний продюсер «Подробностей недели», у відповідь, надсилає йому скан-копію листа ТОВ «Національні інформаційні системи» на адресу Державної прикордонної служби, в якому повідомляється, що Муравйов «буде працювати редактором програми «Подробиці тижня».

Лист підписаний Назімом Бєдіровим.

А вже 21 лютого 2015 року Муравйов готує для Столярової текст-синхрон для передачі про Мар’їнку та зруйнування. З цього починається доволі активне співробітництво Муравйова та «Подробностей недели»

Коли наступного разу Муравйов летить в Київ з Казані 3 березня 2015 року, лист для прикордонників, де вказано, що «Муравйов Леонід запрошений на посаду другого редактора програми «Подробности недели» на ТК ІНТЕР», вже підписує тодішній директор ТОВ «НІС» С.В. Логунов.

А вже через 10 днів – 13 березня 2015 року – новопризначений директор ТОВ «НІС» Олександр Пилипець заявляє, що «Журналист “5 канала” России Леонид Муравьев не имеет никакого отношения к передаче “Подробности недели” и не является сотрудником “НИС” (https://archive.is/SSKyi — посилання заархівовано на випадок, якщо телеканал видалить цю публікацію).

Ще через тиждень, 19 березня 2015 року, сайт «Дуся» з посиланням на власні джерела повідомив, що Муравйова було вислано з території України із забороною в’їзду на 5 років. Однак, як свідчить подальше листування, це аж ніяк не завадило російському журналісту успішно співпрацювати з українським телеканалом.

Вже 22-го березня 2015 року Муравйов з кореспондентом каналу «Інтер» Андрієм Лащем (який пізніше за допомогою Муравйова отримав акредитацію в «міністерстві інформації ДНР») записували «псевдо-прямий ефір» з центральної площі Донецька. «Дима»,  до якого у псевдо-прямому репортажі звертається журналіст, це, очевидно, ведучий програми Дмитро Анопченко.

Натисніть, щоб збільшити

Робота, як виглядає,  відбувалася за простою схемою. Спочатку Столярова надсилає Муравйову тему сюжету, або Муравйов пропонує свою, надсилаючи Столяровій чорновий варіант тексту-синхрону. Далі спільно з акредитованими на території «ДНР» журналістами сюжет готується до випуску. Після того, як усі тексти готові до начитки – Муравйов відправляє їх Тетяні Єгоровій, представниці «міністерства інформації ДНР». В разі, якщо зауважень від Єгорової немає, або після внесення коректив від неї,  Муравйов передає фінальний варіант тексту Столяровій для озвучування сюжету. Увесь цей час Муравйов, скоріше за все, перебуває на території «ДНР». Таке листування між Муравйовим, Столяровою та Єгоровою продовжувалося до кінця жовтня 2015 року.

24 травня 2015-го Муравйов надіслав аналітику «мінінформації ДНР» Єгоровій текст сюжету щодо Донецького аеропорту.

Натисніть, щоб збільшити

Після сумнозвісної «пояснювальної» щодо слова «терористи» від Романа Бочкали, Муравйов заспокоював Тетяну Єгорову зростанням рейтингів у «Подробностей недели».

Важливим моментом є мотивація Муравйова надавати Єгоровій таку інформацію, яка не вимагається навіть для жорсткої «військової» акредитації в «ДНР».  Судячи зі всього, Муравйов доводив свою корисність тим, що може просувати на один з головних українських телеканалів інформацію, яка задовольняє вимоги «міністерства інформації ДНР».

Загалом з «міністерством інформації ДНР» узгоджувався, судячи зі всього, кожен сюжет про події на окупованих територіях, який виходив в «Подробностях недели». Кілька прикладів.

Сюжет по дитячому будинку:

Текст сюжету щодо оформлення перепусток на окуповану територію:

Сюжет щодо недопущення контрабанди на окуповані території:

І навіть сюжет щодо риболовлі:

Пані Єгорова була також настільки люб’язною, що надавала Муравйову інформацію для формування його сюжетів. Так, у файлі під назвою «военные преступники» (http://ow.ly/BwwB3030mnq — за посиланням можна скачати файл MS Word, який містився у додатку до листа) міститься інформація щодо деяких офіцерів ЗСУ.

Вінцем роботи Муравйова міг стати сюжет про «відважних добровольців з інших країн, що підтримують ДНР», однак, скоріше за все, в «Подробностях недели» побоялися його пускати в ефір.

Втім, якщо припускати достовірність листів,  робота над сюжетами для «Подробностей недели» була не єдиним спільним проектом російських журналістів для керівництва телеканалу «Інтер». 6 серпня 2015 року Марія Столярова надіслала на адресу Муравйова текстові файли з біографіями українських політиків, які для неї надав заступник виконавчого директора новин (так зазначено у листуванні)  Максим Денк (https://new.vk.com/id14413370).

А потім також надіслала приклад того, як потрібно ці біографії використати (посилання на файл «кролик» — http://ow.ly/bIeJ3030mPe).

Файл з текстом сценарію замовного чорнушного відеоролику проти колишнього прем’єр-міністра України був створений у вересні 2014 року на комп’ютері Марії Столярової.

Після цього Столярова ще ретельніше пояснює Мурвайову, який контент від нього вимагається створити:

Невдовзі «професійний» журналіст Муравйов передає Столяровій тексти сценаріїв чорнушних відеороликів про Княжицього (http://ow.ly/tP4d 3030mUQ), Пашинського (http://ow.ly/yVUr3030mXB), Авакова (http://ow.ly/9KgJ3030mZl), Мартиненка (http://ow.ly/KPtt3030n1T) та того ж Яценюка (http://ow.ly/aTd03030n2W).

Однак згодом Столярова та Муравйов доводять, що вони є професіоналами не тільки в «чорному піарі». На початку вересня 2015 року Столярова надсилає Муравйову напрацювання по створенню політичної реклами для лідера «Партії простих людей» Сергія Капліна та, одночасно, опис «вектору рекламної компанії» Опозиційного блоку, створеного власником електронної скриньки «sit2015kom@gmail.com», що називає себе «Dr Alex».

Крім того, Столярова та Муравйов обговорюють процес створення політичних рекламних відеороликів для лідера київської організації «Опозиційного блоку» Олександра Пузанова.

Як бачимо, до просування «Опозиційного блоку» долучене і керівництво НІСу – Назім Бедіров та політтехнолог Ігор Шувалов.

У листопаді 2015 року активне листування між Столяровою і Муравйовим припиняється. Натомість Муравйов активно шукає роботу та влаштовується на ТВ Центр, продовжуючи час від часу консультуватись з Марією по робочих питаннях. А депортація самої Столярової відбулася тільки у лютому 2016 року через те, що вона необережно бовкнула, не знаючи, що це потрапить у відкритий ефір. Скоріш за все, якби вона була більш обережною, то, ймовірно, і досі працювала би редактором однієї з найбільш рейтингових телепередач України.

Насамкінець слід ще один раз чітко окреслити головних бенефіціаріїв процесу, свідками якого ми стали. Оскільки багато разів ми вже бачили в різних медіа заяви ТОВ «НІС» та телеканалу «Інтер» про те, що нібито за дії один одного вони відповідати не можуть. На жаль – це також є брехнею.

Насправді топ-менеджери Inter Media Group говорять про те, що ТОВ «Національні інформаційні системи» приймає свої незалежні управлінські рішення тільки тоді, коли їм вигідно про це сказати. Коли ж мова йде про розвиток телеканалу – всі вони є дружньою великою сім’єю, управління якої здійснюють компанії, підконтрольні Дмитру Фірташу та Сергію Льовочкіну.

З офіційної ж точки зору, Єдиний державний реєстр свідчить, що ТОВ «Національні інформаційні системи» заснована ТОВ «Український медіа-проект» (99,97%) та кіпрською офшорною компанією Inter Media Group Limited (0,03%), яку контролює Дмитро Васильович Фірташ. В свою чергу ТОВ «Український медіа-проект» на 100% належить тій самій Inter Media Group Limited.

Таким чином, ми можемо припустити, що або власники телеканалу «Інтер», один з яких, Сергій Льовочкін, є також і народним депутатом фракції «Опозиційний блок», не знають, чим насправді займаються люди, яким вони платять заробітну плату. Або ж вони цілком підтримують діяльність, яка пов’язана з тісною співпрацею з представниками так званої «ДНР».

Фото: скріншоти з листування,  domik.ua

Дмитро Золотухін для detector.media

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ